Упереджене насильство: як розпізнати, не боятися запитати й де шукати допомогу.
Коли людину ображають або атакують через її походження, релігію, колір шкіри чи іншу ознаку, головне — не лишатися наодинці й не замовчувати те, що сталося. Не обов’язково одразу подавати заяву до поліції чи досконало знати юридичну термінологію, але образи й напади через то, хто Ви є завдають серйозної шкоди психіці, здоров’ю, стосункам і самооцінці. Тож є сенс про це говорити та якнайшвидше звернутися по підтримку — юридичну, психологічну або соціальну.
Багато хто вагається не наважується розповісти: соромиться, боїться «турбувати» фахівців, почувають невпевненість перед невідомим процесем або хвилюється, що розмови про пережите лише погіршать стан. Так як і з медичними проблемами, ми самі не аналізуєме результати лабораторних дослїджень, також варто звернутися до фахївйїв, якї розумїють насильству на ґрунті ненависті. У Чехії таку допомогу, зокрема, надає некомерційна організація In IUSTITIA.
Упереджене насильство - це будь-який вчинок, від словесних образ і погроз до фізичного нападу чи псування майна, який зловмисник чинить через упередження щодо незмінної або важко змінної характеристики жертви: національності, кольору шкіри, віри, гендеру,
Сексуальної оріентації, віку, інвалідності чи соціального статусу. Іноді нападник керується не стільки відвертою ненавистю, скільки стереотипами, однак це не зменшує болю: такі атаки ранять удвічі, завдаючи фізичної чи психічної шкоди й одночасно зачіпаючи саму ідентичність людини та спільноту, до якої вона належить.
Як визначити, що мотивом були забобони. Поліція, суди та консультаційні центри користуються «індикаторами упереджень», аналізуючі висловлювання нападника, обставини злочину та вибір жертви. На практиці ж людина часто сама помічає мотив, коли зловмисник вживає образливі слова щодо походження чи орієнтації, обирає саме тих, хто говорить українською мовою, або нападає без іншої очевидної причіни. Якщо Ви не впевнені в мотиву нападу, зверніться до фахівців — це абсолютно нормально.
Перевірити з фахівцями чи те, що ви пережили, може бути упередженим насильством - це абсолютно нормально. Не боятися звернутися по професійну допомогу в таких випадках є ключовим. Від жертви не очікується, що вона знє статті закону чи має ідеальне визначення; ваше завдання — подбати про себе, а не аналізувати «правильну» юридичну кваліфікацію нападу. Навпаки, існують люди й організації, які професійно розуміються на цій темі й здатні швидко розпізнати тип насильства та запропонувати відповідну допомогу.
Так само, як ми при переломі руки не обмежуємося дзвінком сімейному лікарю, а звертаємося до травматолога, у випадках упередженого насильства (а також торгівлі людьми, сексуалізованого чи домашнього насильства) незамінну роль відіграють спеціалізовані консультаційні центри — у Чехії, наприклад, In IUSTITIA помога жертвам напду на ґрунті ненависті. Консультація ні до чого вас наперед не зобов’язує. Але ви отримаєте безпечний простір щоб усвідомити, що сталося і дізнатися про свої можливості. У спокої ви зможете вирішити, чи хочете діяти далі і як саме.
Звертатися по допомогу має сенс з кількох причин. Фахівці вже бачили десятки подібних випадків і можуть запропонувати конкретні кроки: як отримати медичний висновок, як спілкуватися з поліцією, як і коли подавати кримінальне повідомлення, де знайти психологічну підтримку. Сам процес розповіді про пережите допомагає впорядкувати думки й знижує рівень стресу. Якщо ж напад буде ще й офіційно повідомлений, зростає шанс, що нападник більше не завдасть шкоди — ні вам, ні іншим людям, які могли б стати жертвами з тієї ж причини.
Звернутися можна до In IUSTITIA, що пропонує юридичну та психосоціальну підтримку жертв упередженого насильства, до цілодобової гарячої лінії «Білий круг безпеки» Всі послуги для жертв насильства надаються безкоштовно. В разі небезпеки — зателефонувати 158 (Поліція Чеської Республіки) або звернутися до лікаря чи швидкої, щоб задокументувати травми.
Упереджене насильство вражає не лише окрему людину, а й усю спільноту — адже нападник надсилає повідомлення: «У цьому суспільстві вам не небезпечно.» Саме тому так важливо називати це насильство своїм іменем, ділитися пережитим і шукати рішення. Незалежно від того, чи вирішите ви подати заяву до поліції, чи вам просто потрібно з кимось поговорити — ви маєте право на підтримку. Просити про допомогу — це не соромно; сором — це мовчання і агресія з боку нападника.
Підніміть слухавку, напишіть електронного листа або зверніться до консультаційного центру. Якщо ми будемо помічати одне одного та чітко показувати, що упередження — це не виправдання для насильства, ми зможемо разом створювати безпечніше середовище для всіх.
Проєкт підтримано в рамках грантової програми T-Mobile: Чехія без упереджень.
